Obstacle forest (freewrite story ) (UA/EN)

Доброго ранку дорогі читачі. Сьогодні зранку в мене знову своєрідний ступор. Ні як не можу обрати про щоб таке написати. За звичай, основна тема статті виникає ще вдома відраз після фізичних вправ. Сьогодні цей міні ступор затянувся значно довше. Ці слова я вже пишу на роботі. Можливо під кінець щось і вийде, головне почати :)

Good morning dear readers. This morning I have a kind of stupor again. No matter how I can choose to write this. Usually, the main topic of the article appears at home immediately after exercise. Today, this mini stupor lasted much longer. I am already writing these words at work. Maybe in the end something will work out, the main thing is to start :)

Після виходу на роботу, я зрозумів декілька речей. Перша річ, працювати в вільнрому режимі не так просто, як здається. Головними перешкодами такої роботи являється низький навик самоорганізації праці. Мені важко уявити, як фрілансери можуть себе так самоорганізувати, щоб не відволікаись на різні подразнюючі фактори яких так багато вдома. Наприклад, я і не думав, що можливість прийняти горизонтальне положення на диванні такий підступний фактор, який часто закінчувався 1-1,5 годиними перервами на сон.

After going to work, I realized a few things. The first thing is that working in free mode is not as easy as it seems. The main obstacles to such work is the low skill of self-organization of work. It's hard for me to imagine how freelancers can organize themselves so as not to be distracted by the various irritants that are so common at home. For example, I did not think that the ability to take a horizontal position on the couch is such an insidious factor, which often ended with 1-1.5 hour breaks for sleep.

Друга річ, ситуація з covid-19 стала значно напруженішою. У відпустці я майже не слідкував за статистикою поширення хвороби. На роботі мене здивувало, що кількість випадків інфікування значно зросла, серед яких все більше і більше людей яких я знаю в живу.

Secondly, the situation with covid-19 has become much more tense. On vacation, I almost did not follow the statistics of the spread of the disease. At work, I was surprised that the number of cases of infection has increased significantly, among which more and more people I know alive.

Сьогодні я вийшов на чергування, тому в мене є всі шанси побачити стан розповсюдження ковіда та відчути напругу, що продовжує наростати навколо всього, що з ним повязано. Хочеться, щоб я помилявся і все було не на стільки погано, як мені здається. В такі моменти, коли велика кількість людей залишилась без роботи, а ще більша кількість людей отримує тільки часткову оплату за дистанційну роботу, я починаю значно більше цінувати ту стабільність, що дає мені моя робота.

Today I went on duty, so I have every chance to see the state of the spread of covid-19 and feel the tension that continues to grow around everything connected with it. I want to be wrong and everything was not as bad as I think. At such times, when a large number of people have lost their jobs, and even more people receive only partial payment for telecommuting, I begin to appreciate much more the stability that my work gives me.

І на прощання трохи позитиву, яким би не був густим ліс перешкод, впевнений, що людство обовязково знайде з нього вихід.

And to say goodbye to a little positive, no matter how dense the forest of obstacles, I am sure that humanity will definitely find a way out of it.

Posted in HIVEUA	Join Team Ukraine Social Media
Join the community!	Telegram Chat - Twitter